Актуальність   формування умов навчально-дослідницької діяльності молодших школярів полягає в тому, що людство нині перебуває на стадії переходу від індустріального виробництва до дослідницько-інформаційних технологій, що істотно змінює роль особистості, знань, інтелекту . 
       Розуміючи, що навчальна пошукова і дослідницька діяльність – це спеціально організована пізнавальна творча діяльність учнів, що характеризується цілеспрямованістю, активністю, наочністю, вмотивованістю і свідомістю, вчителі початкових класів  формують  пізнавальні мотиви, дослідницькі уміння, суб’єктивно нові для учнів знання або способи діяльності.  
        Дитина є активною тоді, коли діяльність задовольняє її потреби у визнанні, коли виникає почуття компетентності, що супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності. Успіх у діяльності – потужне джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів і стимулює бажання вчитися, сприяє формуванню мотиву досягнення успіху в цій діяльності.  
      Елементи навчально-дослідницької діяльності вчителі початкових класів використовують у процесі проведення навчальних екскурсій.  Екскурсія – особливий вид навчальних занять, який проводиться за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу. Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їхній фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне, бачити те, що раніше відбувалося поза увагою.
     Перед вивченням теми «Жива і нежива природа» з учнями 1 класу класовод    проведить  екскурсію до місцевого парку,  де школярі можуть спостерігати за зовнішнім виглядом та особливостями поведінки комах, птахів, тварин, які будуть вивчатися на уроках природознавства. Екскурсія  дала учням уявлення про неживу та живу природу.     
Для того, щоб екскурсія досягла успіху, вона повинна бути методично правильно підготовлена та проведена. Вчителька  чітко визначила навчальну, виховну і розвивальну мету;  при виборі місця проведення екскурсії врахувала естетичну значимість об’єктів, з якими будуть знайомитися учні; продумала групові та індивідуальні завдання, що включали елементи спостережень, досліджень та практичної роботи;  проводила  дидактичні ігри; звернула  увагу на проблеми екології та пошуки шляхів вирішення природоохоронних проблем. Після екскурсії діти намалювали свої малюнки на тему «Мої враження від побаченого».
  Саме тому  формування дослідницьких умінь, досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, але й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби.

     У 1-2 класах під час знайомства з навколишнім світом школярі формують окремі уявлення про об'єкти природи, накопичують  факти про стан погоди, рослини, тварини та  різні пори року. Так,  вчителька першого класу,  проводячи досліди , вивчила з учнями три стани рідини, з’ясувала, що повітря  є всюди, довела властивості води і її значення у житті людини . Саме таким чином , вона  прищеплює бажання дітям пізнавати навколишній світ, дбати  про чистоту повітря і бережно використовувати воду. Продовжуючи  знайомство дітей з навколишнім середовищем , вчителька  2 класу     сформулювала  у дітей  уявлення про кругообіг води в природі, експериментально  довела,  як відбувається  випаровування і конденсація води. Аргументуючи свою спостережливість, учні другого класу  розповідали про те, як утворюється лід на ставку та на дослідах показали властивості льоду. Саме підготовка і проведення дослідів  розвиває творчі здібності учнів, їх уяву та вміння робити висновки.  Діти готуються до вивчення у 3-4 класах самостійного предмета - природознавства. Сама назва предмета свідчить, що в ньому  відбито систему знань неживої і живої природи, розкриваються основні закономірності, взаємозв'язки між елементами природи. Реалізація цієї ідеї, встановлення взаємозв'язків між живою і неживою природою супроводжується активною практичною  діяльністю учнів, їх розумовим розвитком. Це досягається  при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, повторенні і перевірці знань, учням пропонуються питання, пізнавальні завдання, які потребують переважно не відтворення фактів й універсального визначення вже понять, а самостійного їх застосування для доказів, оперування природничими поняттями .

Мислення учнів розвивається, коли їм доводиться вирішувати природознавчі питання, завдання, які  потребують встановлення нових причинно-наслідкових зв'язків і узагальнень.

Нині освітній простір переоцінюється. Важливо самого учня зробити активним учасником процесу творення. Зазвичай, байдужі до навчання діти навчаються нижче від своїх можливостей, і, навпаки, допитливі легше й швидше опановують знаннями. Дослідницька поведінка – одне з найважливіших джерел отримання дитиною поглядів на світ. Тому підготовка дитини до дослідницької діяльності, навчання його умінням і навичкам дослідницького пошуку набирає величезної ваги .

 Основною метою роботи у цьому напрямі є збереження та розвиток навичок дослідницької поведінки учнів початкової школи, як факт розвитку пізнавального інтересу й становлення мотивації до навчальної діяльності. А тому , вивчаючи тему «Ґрунт. З чого складається ґрунт», діти мали можливість всі властивості ґрунту побачити на дослідах і працюючи в парах,  робити висновки про побачене, висловлюючи свої власні думки  з спостереження у навколишньому середовищі.

Вивчаючи  теми «Україна на планеті Земля. Кордони України» та « Як зображають місцевість на плані. Умовні знаки на плані місцевості», учні 4 класу зуміли показати свої практичні навички роботи з контурною картою та вмінням складати  план місцевості. Здійснюючи міжпредметні зв’язки

 ( математика ) , вчителька   навчила учнів працювати з масштабом. При вивченні теми « Як обертається Земля. Зміна дня і ночі. Зміна пір року», вона  показала четвертокласникам  цикли зміни дня і ночі, пір року і запропонувала  дітям самим провести дослід , який показує ці  цикли. Саме це дозволяє  розвивати  уміння спостерігати, аналізувати, узагальнювати, характеризувати об'єкти навколишнього світу.  

  Як свідчить практика  для ефективнішої роботи у   напрямі   формування дослідницьких умінь і навиків   потрібен вчитель, який  сам  володіє дослідницькими вміннями і навичками і може сформувати їх в школярів.