«У сім’ї  шліфуються найтонші грані

 людини-громадянина, людини-трудівника,

 людини-культурної  особистості». І далі

«У сім’ї, образно кажучи, закладається

                                                                    коріння, з якого виростають потім і

                                            гілка, і квітка, і плоди…» 

В. Сухомлинський

       Сучасному педагогові слід розуміти, що сім’я  - той осередок, де відбувається формування особистості дитини. Вплив   сім’ї на дитину унікальний та незамінний, тому що особистість формується в природних умовах, вихователі-батьки – найближчі, найдорожчі для дитини люди.

     Взаємодія школи, сім’ї й громадськості – одне із головних принципів організації освіти. Він випливає із спільності інтересів держави і народу, із єдності виховних завдань та ідеалів кожної сім’Ї й суспільства в цілому.

    Педагогічний союз учителів, батьків – це могутня сила виховання. На жаль, є ще батьки, які погано розуміють свої обов’язки, припускаються серйозних помилок у вихованні своїх дітей. Це потребує глибокої уваги педагогів до психолого-педагогічної освіти батьків.

      Стратегію співробітництва  ми будуємо на системі педагогічних ідей, які є ключовими та актуальними  для нашої школи. Система взаємодії та співробітництва педагогів і батьків носить багатоаспектний характер:

• спонукати колектив до самовдосконалення, враховуючи думку батьків про якість освітнього процесу;
• стимулювати в педагогів школи піклування про авторитет школи в районі;
• формувати критичне мислення колективу стосовно освітянського процесу, викликати прагнення до його оновлення, вдосконалення, до порівняння успіхів учнів своєї школи з досягненнями учнів інших навчально-виховних закладів.

        Взаємодія педагогів і батьків – це суттєва ознака освітньої ситуації, її новизна виявляється в тому, що частина батьків прагне педагогічної самоосвіти, намагається розібратися в суті сучасної освіти інноваційних процесів. Батькам необхідно розуміти свою роль як об’єктів освітнього процесу, що можуть активно впливати на освітні завдання, на зміст освіти, на освітньо-виховне середовище школи. Педагоги школи у стратегії співробітництва з батьками передбачають такі проблеми, які є актуальними для окремих вікових груп школярів. Робота з батьками  має випереджувальний характер: готувати батьків до розуміння дітей та їхніх проблем.

         Пропаганда педагогічних  знань з метою підвищення педагогічної освіти батьків, організація й проведення позаурочних заходів, спрямованих на опанування батьками педагогічних знань – це головні завдання нашої школи у роботі з батьками.

      Основними напрямами  взаємодії сім’ї та школи є:

• залучення батьків до життя школи;
• узгодженість у підході до дитини;
• кваліфікована допомога та підтримка в складних педагогічних і життєвих ситуаціях;
•  інформованість батьків про шкільне життя, про освітній процес, про всі можливості, які сім’я може використовувати для освіти своєї дитини, справедливе розв’язання конфліктів, відносини між дитячим садком та школою, між батьками майбутніх першокласників та їхніми педагогами.

    Ми відійшли від формальних , нецікавих класних та шкільних зборів, викликів батьків до школи з метою не стільки об’єднати зусилля , скільки полаяти батьків, пригрозити їм . Адже усе це має серйозні наслідки – батьки не бажають бувати в школі. Ми вважаємо що збільшенню авторитету школи сприяє вміння в кожному учневі побачити своє «Я», щось позитивне, помітити успіх, доповісти про це батькам, залучити  батьків до загальношкільних справ.

        Центральною фігурою в проектуванні педагогічної системи співробітництва та взаємодії з батьками є заступник директора з навчально-виховної роботи.

      На початку навчального року ми пропонуємо  батькам пройти анкетування і в письмовій формі розповісти про форми взаємодії зі школою, зокрема в класах різного віку, отримати інформацію про проблеми, які їх хвилюють  з навчанням дітей, про тривоги, які виникають у них з приводу шкільного життя дівчини і хлопця.

   Для якісного планування в школі роботи з батьками ми робимо наступне:

1. Обговорюємо  з директором педагогічну мету взаємодії, враховуючи особливості школи, проблеми, що домінують у взаєминах з батьками.

2. Завдання  об’єднуємо  в групи проблем, які виникають у педагогів під час взаємодії з батьками.

3. Визначаємо найвдаліші види діяльності та форми співробітництва між сім’єю та школою, які вдалося визначити в процесі співбесіди з класними керівниками.

4. Створюємо творчу групу, яка об’єднає учителів і батьків, для розв’язання конкретного педагогічного завдання в класі.

5. Створюємо консультативну службу, де вчителі, класні керівники могли б отримати рекомендації, консультації, вирішуючи завдання співробітництва сім’ї та школи.

6. Проект взаємодії  прогнозує педагогічні результати спільної діяльності школи та батьків і залучає діагностичні методики, які допоможуть визначити результативність цієї діяльності .

     Проект взаємодії школи з батьками, який носить назву Університет педагогізації батьків, доречно доповнюється конкретними   проектами методичних об’єднань, класних керівників, учителів-предметників, керівників гуртків.

     Університет педагогізації батьків складається з двох факультетів: початкова школа і базова школа. Керують факультетами декани, які обираються з вчителів. На початку навчального року формуються групи батьків і планується робота на рік у вигляді настановчих і залікових сесій, які проводяться у різних формах. Особливе місце у роботі  з батьками відіграє лекторій, який проводять вчителі та загальношкільні ( 2 рази на рік) і класні батьківські збори ( 1 раз на чверть). Доречно відмітити, що батьки є учасниками всіх святкувань у школі, вони є бажаними гостями і найкращими членами журі, адже перед ними виступають їхні діти.

     Постійно для батьків проводяться індивідуальні консультації з будь-яких проблем і непорозумінь, розробляються пам’ятки і рекомендації, класоводи і класні керівники постійно відвідують сім’ї, ознайомлюються з умовами проживання своїх учнів.